- утаємничений
- (втаємни́чений), -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до утаємничити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
утаємничений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
утаємничений — на, не, Пр. Такий, хто знає таємницю; посвячений в таємницю … Словник лемківскої говірки
утаємниченість — (втаємни/ченість), ності, ж. Абстр. ім. до утаємничений (втаємни/чений) … Український тлумачний словник
втаборитися — втаємни/чений, втаємни/ченість, втаємни/чення, втаємни/чити, втаємни/чувати, вта/єний, вта/єність, вта/єння, втаї/ти, втаї/тися, втамо/вувати, втамува/ти див. утаборитися, утаємничений і т. д … Український тлумачний словник